Слово "заперти" - пояснення

ЗАПЕ́РТИ¹ див. запира́ти¹.

ЗАПЕ́РТИ², пру́, пре́ш, док., перех., фам.

1. Затягти, завезти дуже далеко. Як поперли сани, то й не знаю, куди б заперли, якби люде не зупинили (Сл. Гр.).

2. Запхнути, упхнути куди-небудь. Окули люде і цього. Заперли в щелепи удила І в Вавілоні посадили В тюрму глибоку (Шевч., II, 1953, 325); Запер-таки затичку в пляшку (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 251.