ЗАПИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що затина́тися 1. — Ви прийшли оце з татом? — спитала панночка. — Прийшла з татом. Він мене запросив… та… — не доказала Галецька, запикуючись (Н.-Лев., IV, 1956, 308); Він став казати, та й запикавсь (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 252.