ЗАПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАПИНИ́ТИСЯ, иню́ся, и́нишся, док., діал. Зупинятися, спинятися. — А ти… ти що тут робиш? — пробубонів він, запиняючись та оглядаючи її [Тавню] тривожним поглядом (Фр., І, 1955, 342); // Припинятися. Торг книжками через війну запинився, як і всюди це буває (Мирний, V, 1955, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 254.