ЗАПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до записа́ти. — Се — щоденник.. Тут і прибутки усякі записані.. Іноді думка яка набіжить, — і її писнеш, щоб не забути (Мирний, IV, 1955, 382); Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вольнолюбного духу народного (Коцюб., І, 1955, 335); Так читав уголос молодий поет, схиливши буйно-кучеряву голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр., III, 1952, 695); // запи́сано, безос. присудк. сл. Вся околиця знає, що протягом ближчих років укриє схили знову ліс, і не який-небудь, а дубовий, — так записано в народногосподарському плані району (Ю. Янов., І, 1958, 574).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 255.