ЗАПИ́ТУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запи́тувати. Анатолій подолав свою нехіть до запитування і гукнув, нахиляючись майже до вуха незнайомому: — Де мені знайти начальника цеху? (Загреб., Спека, 1961, 119); // Перевірка знань учнів; опитування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 257.