ЗАПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати плигати. Бурмило.. заплигав, як кінь на галопі (Трубл., І, 1955, 157); *Образно. Світло згасло, по стінах заплигала ясна пляма кишенькового ліхтаря (Галан, І, 1960, 406).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 263.