ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. Заглиблюючись в роботу, не помічати нічого або дуже втомлюватися. — Я радий, що ви зайшли, бо справді так уже запрацювався, що скоро забуду, як і розмовляти з людьми… (Грим., Подробиці.., 1956, 71).
Запрацьо́вуватися (запрацюва́тися) на смерть — працювати надміру, до виснаження. Він інакше житиме, ніж його батько. Не буде так запрацьовуватися на смерть, буде більш уживати приємностей (Круш., Буденний хліб.., 1960, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 277.