ЗАПУСКА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ЗАПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док , перех.
1. Примушувати злетіти вгору. Під Києвом мені випадково довелося побачити, як юні авіамоделісти запускали свої моделі (Донч., V, 1957, 249); Потім Сіробаба запускає свій біплан. Всі дивляться, як курява, здіймається від його гвинта (Гончар, Тронка, 1963, 75); — Ой, вітряно нині, — малеча радів, — запустим до хмар паперового змія! (Забіла, Одна сім’я, 1950, 63); Радянські вчені вперше в історії людства створили і запустили штучні супутники Землі (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 7).
2. Надавати руху, початку дії (двигунові, механізмові, машині і т. ін.). Коли прийшла черга засипати [зерно] йому, двигун став. Двигун запускали знову (Мушк., День.., 1967, 19); Надто млявий і спокійний, не поспішаючи, запускає [Михайло] трактора, не кваплячись сідає (Ю. Янов., II, 1954, 135); Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис, 1864, № 3114); Дідермайєр.. став до свого верстата і звично запустив мотора, роздумуючи про те, скільки поршнів можна обточити за день (Собко, Запорука.., 1952, 225); // з прийм. в, на. Примушувати діяти, працювати в певному напрямку, місці і т. ін. — А ти, Семене Карповичу, — звернувся Завада до третього бригадира, — запускай усі плуги в пшеницю (Панч, Іду, 1946, 8); — Допомогти? Можемо… Ось надійде трактор, запустимо на твою ниву, за годину жодного колоска не залишиться… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 375); // без додатка, перен., розм. Заговорити дуже швидко. — Що? — Самієв увесь наїжився, став колючий, неприємний. — Ти? Ти,? Ти,? — запустив він своєю шаленою скоромовкою (Гончар, III, 1959, 368).
Запуска́ти (запусти́ти) у виробни́цтво — налагоджувати, починати масове виробництво чого-небудь. Не чекаючи часу, коли вже треба буде запускати модель у виробництво, швейники вирішують уже зараз розробити нові моделі одягу і показати їх покупцям (Роб. газ., 1
1.І, 1964, 2).
3. розм. Кидати чим-небудь у когось, щось. Перебігаючи від номера до номера [готелю], старшина в кожний запускав гранатою (Гончар, III, 1959, 260).
4. Засовувати, опускати що-небудь кудись усередину. Він все хапався долонею за голову, запускав пальці в густий чуб і смикав волосся з усієї сили (Н.-Лев., IV, 1956, 166); Ми їздили в море ловити рибу. Запускали волосінь в глибину, і коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (Коцюб., II, 1955, 300); Нема веселішого діла, як, запустивши руки в холодну землю, рвати з-під коріння свіжі картоплини (Горд., II, 1959, 8); // Поміщати що-небудь у якесь середовище. Тепер рибоводи готуються, щоб своєчасно запустити в них [ставки] зарибок дзеркального коропа (Соц. твар., З, 1956, 42); // Устромлювати гострий предмет усередину, вглиб чого-небудь. З веселою усмішкою кинув [Гервасій] брусок на торішню траву.. і знову нагнувся до землі, запускаючи ніж у глибину вирізу (Стельмах, Хліб.., 1959, 356); Тут Кончак захтів завзятий Свою силу показати І князя з коня зсадить; .. Та не вдав таку він штуку. Здужав лиш у ліву руку Списа вістря запустить (Фр., XIII, 1954, 369); // Глибоко проникати (про коріння); вростати. Кучерява зелень гогозів і афин запустила своє коріння у глибінь моху, а зверху сипнула росою червоних та синіх ягід (Коцюб., II, 1955, 308).
◊ Запуска́ти (запусти́ти) ру́ку (ру́ки, ла́пу) у що — привласнювати щось чуже. Часом вони любили не розбирати своєї й чужої одежі, і дечого іншого, любили запускати руки в чуже і робити його своїм (Н.-Лев., І, 1956, 340); Все гаразд, минуло лихо, — Дума так цей молодець. Запустивши лапу тихо У державний гаманець (Воскр., Цілком.., 1947, 55); Запуска́ти о́чі під лоб (під ло́ба) див о́ко.
5. чим. Додавати у що-небудь якусь речовину (спеції, дріжджі і т. ін.) як приправу або для бродіння
ЗАПУСКА́ТИ2 , а́ю, а́єш, недок., ЗАПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док., перех. 1. Не приділяти чому-небудь належної уваги, не робити чогось своєчасно; занедбувати Я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать за сьогоднішній вечір і за завтрашній ранок (Л. Укр., V, 1956, 187); Він нічого не писав, запустив навчання (Гур., Друзі.., 1959, 167); // Доводити до занепаду через недогляд; занехаювати. — А я вже, правду кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде. Перегуда так її запустив, що скоро й сам утік з неї (Кучер, Трудна любов, 1960, 283); // також без додатка. Не лікуючи своєчасно, доводити до погіршення, ускладнення (хворобу). Чому дівчата не підуть до зубного лікаря? Не можна запускати (Коцюб., III. 1956, 411).
2. Перестаючи стригти, давати можливість вирости; відрощувати. Він її [лисину] завсіди закривав, бо запускав над лівим вухом довге волосся та й розчісував його через усю лисину (Март., Тв., 1954, 222); [Оксана:] А вас.. і пізнати не можна, бороду запустили (Крон., І, 1958, 394); Щоб здаватися старшим, він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (Стельмах, Правда.., 1961, 187).
3. Переставати доїти корову перед отеленням. Дуже важливо правильно підготувати корову до отелення.. Перш за все треба її своєчасно запустити, щоб в останній період тільності вся пожива йшла не на вироблення молока, а на розвиток плода (Колг. Укр., 12, 1962, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 283 - 284.