ЗАПУСТІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. запусті́лий. Голови колгоспів брали участь в роздяганні цього сталевого велетня, тягли звідси різне обладнання, труби.. Зараз тягти вже нічого, дух запустілості панує всюди, павуки переснували все судно (Гончар, Тронка, 1963, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 284.