ЗАПІЗНАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.. Узнавати кого-, що-небудь; знайомитися з кимсь, чимсь. Запізнайте світа, поки служать літа! (Укр.. присл.., 1955, 146); В його ж я запізнав Людвіга Кубу, теж чеха, що спеціально студіював українську народну музику (Сам., IІ, 1958, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 258.