ЗАРИ́БЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до зари́бити; // зари́блено, безос. присудк. сл. Чимало з них [штучних водоймищ] зариблено цінними видами риб (Наука.., 10, 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 290.