ЗАРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати ричати. І я там був, і придивлявся, І кривду вилаять хотів, — Лев заричав, а я злякався І приказку десь загубив (Гл., Вибр., 1951, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 291.