ЗАСА́ПАНИЙ, а, е, розм. Який засапався. Незабаром прибіг до ганку і Якимко, засапаний, гарячий, червоний, і притулив гарячу головку до матері (Н.-Лев., І, 1956, 173); Спіткались на ристі засапані коні (Перв., II, 1958, 347); * Образно. Ось зараз влетить на станцію чорний засапаний поїзд (Загреб., Спека, 1961, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 301.