ЗАСИВІ́ТИ, і́є, док. Виділитися сірим кольором з чого-небудь, на тлі чогось. Вечірній туман засивів над потоком, сутінки густішали по ущелинах (Гончар, Новели, 1954, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 304.