ЗАСЛЬОЗИ́ТИ, ожу́, ози́ш, док., перех. Наповнити, зволожити слізьми (очі). Дивився.. Довго. Аж доки з грудей хвиля до горла піднялась і очі засльозила (Головко, І, 1957, 176); Біль, як дим, засльозив старі очі (Вол., Місячне срібло, 1961, 64); // розм. Залити, замочити слізьми що-небудь. Засльозив подушку (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 316.