ЗАСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.
1. Заготовляти що-небудь про запас, кладучи в солоний розчин; солити. Надходить зима. Треба засолювати, квасити огірки, помідори, капусту, яблука (Рад. Укр., 12.IX 1958, 3).
2. Збільшувати вміст мінеральних солей у грунтах (про солоні підгрунтові води, соляний пил і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 323.