ЗАСОРО́МЛЕНО. Присл. до засоро́млений 2. Настя лукаво й засоромлено подає перстень Костеві (Вас., III, 1960, 335); Юра засоромлено заховався в куток. Вуха йому зробилися червоні (Смолич, II, 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 323.