ЗАСПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. заспоко́їти і стан за знач. заспоко́їтися. Для заспокоєння Гудзій оголосив, що дебати переносяться на завтра (Головко, II, 1957, 361); Довелося, навіть попросити доктора Мажарина, щоб дав Олені краплі для заспокоєння (Вільде, Сестри.., 1958, 477); По заспокоєнню голоду Савченко сповнив склянки, закурив цигарку (Коцюб., І, 1955, 200); В Андрія особливих турбот уже не було, і він відчував, як до нього прийшло приємне заспокоєння після напруженої двохмісячної роботи (Гур., Наша молодість, 1949, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 325.