ЗАСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСУКА́ТИ засука́ю, засука́єш і засучу́, засу́чиш, док., перех. Підвертаючи, загинаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). Старшина, здоровий гарний чоловік стояв біля стола та все засукував рукави своєї.. свитки неначе збиравсь до якоїсь роботи (Коцюб., І, 1955, 37); Василько, засукавши штаненята, босими ногами місить ніжну, масну, як масло, твань (Донч., V, 1957, 39); Уляна.. терпеливо, але з глухим ремством чекала на ту хвилину, коли невістка засучить рукава та почне їй допомагати (Тют., Вир, 1964, 231).
◊ Засу́кувати (засука́ти) рукава́ (рукави́) — те саме, що Зака́чувати (закача́ти) рукава́ (рукави́) (див. зака́чувати). -Всі ми, робітники й інженери, засукавши рукави, самовіддано працюємо над побудовою фундаменту соціалізму (Шовк., Інженери, 1956, 338).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 338.