ЗАТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. затве́рдити. Держплан розробляє і подає на затвердження уряду план створення державних матеріальних і продовольчих ресурсів (Рад. Укр., 30 III, 1957, 3).
2. Письмове свідчення, документ, який підтверджує правдивість чого-небудь. [Рябина:] Пане комісаре, се затвердження запізно прийшло (Фр., IX, 1952, 416); Управа.. має вже затвердження від нього [губернатора] на всяку посаду (Коцюб., III, 1956, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 343.