ЗАТЕ́МНЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. затемни́ти 1, 4. У місті ввели затемнення (Дмит., Обпалені.., 1962, 15).
2. Предмет, за допомогою якого що-небудь затемнюють. Вона встала, зняла з просвітлілого вікна затемнення, (Ю. Янов., II, 1954, 71).
3. Астрономічне явище, яке полягає в тому, що одне небесне тіло або його тінь закриває інше небесне тіло. Під час повного сонячного затемнення небо темніє, і яскраві зорі можна бачити без телескопа (Астр., 1956, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 345.