ЗАТО́РГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Почати торгати, сіпаючи що-небудь; засіпати. Ніна Сергіївна зніяковіла, зашарілася, заторгала свої величезні окуляри (Смолич, III, 1959,257); // Викликати різкі судорожні рухи в тілі або частинах його. Пекучий біль заторгав ціле тіло Шавали (Ірчан, II, 1958, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 357.