ЗАТО́ЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточи́ти1. Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173); // зато́чено, безос. присудк. сл. Продуктивність праці токаря, фрезерувальника, стругальника, якість обробки деталей значною мірою залежать від того, як буде заточено.. різальний інструмент (Роб. газ., 26.ІІІ 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 357.