ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Продовжувати перебувати, залишатися ще на якийсь час де-небудь. Коли Хаєцький затримувався десь на вогневій або в небезпечному рейсі, то без нього вечеряти не сідали (Гончар, III, 1959, 203); Бувало й таке, що Бранко попереджав, що сьогодні в нього термінова робота і він затримається в друкарні (Вільде, Сестри.., 1958, 564); * Образно. Не така була погода, щоб смуток затримався в його серці (Коцюб., І, 1955, 129).
◊ Затри́муватися (затри́матися) по́глядом на кому — чому — уважно, пильно, з цікавістю дивитися на кого-,що-небудь. — Славного сина маєш, Лукіє, — каже капітан, затримуючись поглядом на Віталикові (Гончар, Тронка, 1963, 141); Поглядом затрималася [дівчина] на хлопцеві довше, ніж треба (Сенч., Опов., 1959, 42);
Затри́мується (затри́мається) по́гляд чийсь на кому — чому — уважно, пильно дивиться хтось на кого-, що-небудь. Ганні тепер лише тридцять і на ній завжди затримуються погляди зустрічних (Шовк., Інженери, 1956, 10).
2. Припиняти чи уповільнювати на який-небудь час свій рух, ходу і т. ін.; зупинятися. Любуша оглядається на Шалімова. Він кидається до неї, але раптом затримується (Коч., II, 1956, 53); Мене командировано в Н-ський полк, затримуватись в дорозі не рекомендувалось (Ю. Янов., II, 1954, 7); Перед тим, як переступити поріг до вітальні, Семен Омелянович затримався біля дзеркала, що висіло поряд вішалки (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 12).
◊ Затри́муватися на дося́гнутому — переставати розвиватися. Не можна перестрибувати через неминучі ступені розвитку, так само як і затримуватися на досягнутому, стримувати рух вперед (Програма КПРС, 1961, 56).
3. з чим. Не робити, не виконувати чого-небудь своєчасно. Коли я часом затримаюся з листом, то се не з лінощів.., а просто часу нема, бо інших листів багато на черзі (Л. Укр., V, 1956, 287).
4. тільки недок. Пас. до затри́мувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 360.