ЗАТРІПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Те саме, що затріпота́ти. Зійшло сонце… Затріпоталися барвисті мотилі понад колосистим морем (Фр., І, 1955, 57); — Маша боягузлива. Досі не може чути пострілу з рушниці: так і затріпочеться (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 40); Серце затріпоталося в грудях.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 360.