ЗАТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., рідко. Те саме, що затупцюва́ти 1. Купка [людей] заколихалася, затупцювалася (Мирний, III, 1954, 308); Кінь, зачувши під ногами знайому дорогу, пішов охотніше, але біля троянівського яру затупцювався і, тремтячи шкірою і поводячи вухами, закляк на місиі, не бажаючи йти далі (Тют., Вир, 1960, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 366.