ЗАТІ́СНЮВАТИ, юю, юєш, ЗАТІСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., діал. Затискати. Від скал, що затіснювали виплив потоку, з тухольської долини, лежали вже довгі тіні (Фр., VI, 1951. 28); // Заповнювати що-небудь, створюючи тісноту. Від самого ранку заливали, затісняли, затоплювали череди.. усі шляхи, вулиці, площі (Фр., VIII, 1952. 362).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 352.