ЗАТІ́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заті́яти. Людині інколи щастить саме тоді, коли вона вважає затіяну справу безнадійною (Рибак, Зброя.., 1943, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 353.