Слово "зауваження" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАУВА́ЖЕННЯ, я, с.

1. Коротко висловлене судження, міркування з приводу чого-небудь. Але не треба забувати глибокого зауваження Маркса, що значення критичних елементів в утопічному соціалізмі «стоїть у зворотному відношенні до історичного розвитку» (Ленін, 17, 1949, 31); Другого дня спозаранку Огей і Орест тупцяли довгим коридором партійного комітету округи.., перекидаючись зауваженнями про плакати, які висіли на стінах (Досв., Вибр., 1959, 324); // перев. мн. Судження наукового, публіцистичного і т. ін. характеру з приводу якого-небудь твору. Письменник грунтовно переробив твір, використавши критичні зауваження (Іст. укр. літ., II, 1956, 437); Відчув [М. В. Гоголь], що й тепер Пушкін, обдумавши, скаже йому щось таке, над чим довго доведеться міркувати. Чекав терпляче зауважень поета, хоч і терзався сумнівами (Полт., Повість.., 1960, 540).

2. Докір, закид, вказівка на помилку в поведінці. Якось, у ранньому дитинстві, під час вранішнього чаю, я пустував, а батько зробив мені зауваження (Моє життя в мист., 1955, 10); // Міра стягнення, покарання за який-небудь вчинок. За невиконання статутних обов’язків чи інші проступки член або кандидат у члени партії притягається до відповідальності і на нього можуть бути накладені стягнення: зауваження, догана (Статут КПРС, 1961, 8); До школи він, звичайно, запізнився.. Але вчитель географії був суворіший за вчителя історії, він, звичайно, записав йому зауваження (Ів., Вел. очі, 1956, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 372.