ЗАУСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати усміхатися. — Добрий у вас чоловік,— зненацька каже до Бражихи професор..— Поет труда. Багата натура. Бражиха аж заусміхалася від несподіваного комплімента (Гончар, Тронка, 1963, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 373.