ЗАЦВІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зацвіта́ти1 1. Зацвітання квіток [олійного молочаю] на бокових гілках порівняно з центральним стеблом запізнюється (Ол. та ефір. культ., 1956, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 395.