ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. заці́пляться; док. Міцно стулятися (про зуби, уста і т. ін.). По чорнім, нечесанім волоссю [матері] спливала мука і біль, а губи заціпилися, аби не кричати (Стеф., І, 1949, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 398.