ЗАША́РПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заша́рпати 2, 3. О мій зашарпаний зулусе!.. Чого ти тут в провулках Нью-Йорка, де Африка твоя, пустинь сухе повітря?.. (Сос., І, 1957, 272); // заша́рпано, безос. присудк. сл. Книжку було зашарпано незвичайно (Ю. Янов., І, 1958, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 412.