ЗАШКРЕБТИ́СЯ і ЗАСКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док. Почати шкребтися (скребтися), шкребучись (скребучись), утворювати характерні звуки, шум. Сова прошамотіла на своїх м’яких крилах, прогув басистий жук, зашкреблася лісова миш у дуплі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 88); Все спить мертвим сном. Ось почулося — щось десь шурхнуло… заскреблося… (Мирний, IV, 1955, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 415.