ЗАШМО́РГАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати шморгати. Сергійко зашморгав носом, гордо підняв над головою свою безкозирку (Кучер, Прощай.., 1957, 123); — Ідіть собі! Ваших гуморесок я більше не друкую! — гримнув редактор. —Я безпорадно зашморгав носом (Мокр., Сто.., 1961, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 416.