ЗАШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШЕПТА́ТИ, епчу́, е́пчеш, док., перех., заст. За народним повір’ям — виліковувати, шепчучи над хворим замовляння. — Всі казали, що це знову до Прокопа вернулося те, що баба зашіптувала (Мирний, І, 1954, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 414.