ЗАЯ́КОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зая́корити. Величезний транспорт — за молом, але під захистом хвилерізу, — заякорений на два кінці, ліг на борт (Смолич, Світанок.., 1953, 566).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 422.