ЗАЯСКРІ́ТИСЯ, і́ється і ЗАЯСКРИ́ТИСЯ, и́ться, док. Почати яскрітися, яскритися, заблискотіти іскрами. А вже хмарище, туча грізная Геть насунулась, низом стелеться, ..Заяскрілася блискавицями, Із страшних гармат разом вдарила (Стар., Поет. тв., 1958, 169); // перен. Почати виражати що-небудь (почуття, думку і т. ін.); засвітитися (про очі, погляд). Сіла [Тетяна] на парту, задумалась.. Далі раптово хитнула головою, хруснула пучками, і в очах заяскрилася непокійна давня туга (Вас., II, 1959, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 422.