ЗАІНТЕРЕСО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заінтересува́ти. Бачачи, що граф заінтересований Калиновичами, пані Дреліхова коротко оповіла йому те, що й сам граф уже знав (Фр., VI, 1951, 238); // у знач. прикм. Він величаво розповідав щось заінтересованим дітям (Ільч., Серце жде, 1939, 180).
2. у знач. прикм. Який має або може мати від кого-, чого-небудь користь, зв’язаний з кимсь, чимсь певною вигодою. Заінтересовані особи; Заінтересовані сторони.
3. у знач. прикм., у чому. Не байдужий до чого-небудь, хоче, бажає здійснення чогось певним чином. У статті «Сторінки з щоденника» він [Ленін] вказував, що ніде народні маси не заінтересовані так у справжній культурі, як в Радянській країні (Біогр. Леніна, 1955, 272)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 129.