ЗБА́ГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. збагну́ти. Слава.. дорогоцінній крові, пролитій в ім’я волі і братерства народів, в ім’я збагнення найголовнішої таємниці життя на тобі [Землі] — таємниці нашої людської спільності (Довж., І, 1958, 389).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 425.