Слово "збезсилілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗБЕЗСИ́ЛІЛИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до збезси́літи. Пропав! В ораторових очах порожнеча. Судорожно сіпає збезсилілими пальцями уявний курок (Довж., І, 1958, 59).

2. у знач. прикм. Слабкий, несильний. В кімнаті було повно диму, і десь з глибини він почув приглушене, збезсиліле хлипання дітей (Сенч., Опов., 1959, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.