ЗБО́РКИ, рок, мн. (одн. збо́рка, и, ж.). Дрібні складки на тканині чи на одязі, утворені від стягування ниткою або шнуром. Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив вражий син! думав він і тихо усміхався (Мирний, IV, 1955, 125); Біля одних саней помітив [Сеспель] двох червонощоких, підпилих дядьків у червоних розкішних кожухах з рясними зборками позаду (Збан., Сеспель, 1961, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 449.