ЗБРОДИ́ТИ, зброджу́, збро́диш, док., перех., рідко. Витоптати, затоптати що-небудь. Ой, вирву я кленовий листочок Та прикрию милої слідочок, Щоб пташечки не ходили, Щоб слідочка не збродили (Укр.. лір. пісні, 1958, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 451.