ЗБУДЕ́ННІТИ, іє, док. Стати буденним. Хоче [Оксана], щоб він щоднини говорив про свою любов, присягався. Адже так може збуденніти і сама любов (Мушк., Серце.., 1962, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 453.