ЗГАЙНУВА́ТИСЯ, ується, док. Марно пропасти, перевестися. Вдарився я в Крим з чумаками: Чумаки вернулись з волами; А мої вози поламались, А мої воли згайнувались (Щог., Поезії, 1958, 82); Жаль тільки, що згайнувалася, пройшла її молодість, загинув чоловік і змарнувалося життя на чужій осоружній роботі (Коз., Вісімсот.., 1953, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 508.