ЗГОЛУБІ́ТИ, і́є, док. Стати голубим. Тихий часе надвечірній, Як ти землю непомітно, Як ти серце облягаєш!.. Зголубіли зимні шиби, Пролетіли птиці сонні, Заспокоїлися кроки… (Рильський, II, 1960, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 518.