ЗГРЕ́БЛО, а, с., діал. Скребло. Припнути коня до попового столу, дати святцеві згребло і щітку і наказати, відходячи: —— Перше нагодуй вівсом коней і напій з чистих відер, а потім почисть гарно, до блиску (Козл., Ю. Крук, 1957, 349); — Давайте перше згребла покупуємо, щоб отой леп дрібновласницький пообшкрібати на собі (Кучер, Прощай.., 1957, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 523.