ЗДОРО́ЖЕННЯ1, я, с., рідко. Стан за знач. здоро́житися. [Сабіна (до Йоганни, облесливо):] Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя, бо трішечки здороження помітно (Л. Укр., III, 1952, 170).
ЗДОРО́ЖЕННЯ2, я, с. Дія за знач. здорожи́ти. Відсутність норм точності розпланування споруд часто призводила до істотних помилок у виконанні будівельних робіт, до їх ускладнення та здороження (Інж. геод., 1959, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 548.