ЗЕМЛЕУ́СТРІЙ, рою, ч. Те саме, що землевпорядкува́ння. Ще з весни на землеустрій зібрались були обухівці (Головко, II, 1957, 133); — Ще не так завиють дукачі, коли землеустрій проведемо. Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні (Стельмах, II, 1962, 413).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 557.