ЗЕМНОВО́ДНИЙ, а, е. Пристосований до життя на суші й у воді. Танки сунули, важко похитуючись, тьмяно лисніючись боками, немов вибиралися з води на сушу якісь доісторичні земноводні потвори (Гончар, III, 1959, 371); // у знач. ім. земново́дні, них, мн. Клас хребетних, які мають ознаки наземних тварин, але тісно зв’язані з водним середовищем. Земноводні утворюють клас хребетних, які живуть на суші, але розмножуються (за допомогою ікри) і розвиваються у воді (Зоол., 1957, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 559.